<
Вівторок, 19.03.2024, 13:45 Головна | Реєстрація| Вихід | Вхід

Форма входу

Вітаю Вас Гість!

Наше опитування

Вілла "Голуб"
Всього відповідей: 32

Вілла "Голуб"

Яремче 2 кімнати двохмісні, 1 – трьохмісна, 1 – чотирьохмісна. Зручності - ванна, душ, туалет, вода холодна-гаряча, телевізор, екскурсії на Буковель, опалення автономне, продаж сувенірів, можливе харчування.

Додаткові послуги: Садиба знаходиться посеред фруктового саду, прогулянки лісом.

Адрес: м. Яремне, вул. Литвина, 49, 78500

Телефон: +380969422810 - Оксана 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Книга Відгуків!!!

Залиши свій відгук.

Yaremche/Yarencha/

Яремче/Яремча/

Яремчі

Відпочивай у чарівному куточку Українських Карпат м. Яремчі і на тебе очікує багато сюрпризів та приємних вражень. Ти знайдеш тут: чистоту, спокій, затишок, здоров'я, музу, ідеї, а саме головне відпочинок для тебе твоїх коханих та сім'ї. Ми радо запрошуємо на відпочинок до нас, студентів всіх вузів та університетів - повірте це для Вас. Адже курорт Яремче знатний ще за часів Польщі, а тепер відомий на всю Україну гірськолижний курорт "Буковель" також Яремче. Ми запропонуємо Вам екскурсії в "Буковель" та чудовий спокійний і затишний відпочинок у нашій Віллі.

+380969422810 -Оксана

vkarpatah@ukr.net

Наш банер:

 

Статистика




«Тайстра»Яремче«Чугайстри» в пам'ять Андрію Снісаренко.

Нові ж часи народжують нові ідеї. Не оминула ця сентенція і яремчанських музикантів. Адже це вони стали авторами ідеї проведення в Яремче молодіжних музичних фестивалів. Після того, як «Тайстра» поповнилась новою підсилювальною апаратурою, в кінці 1988 року було отримане добро найвищих зацікавлених інстанцій на їх проведення. А в травні 1989 року з успіхом пройшов перший обласний молодіжний фестиваль «Яремче – 89», де виступило більше двадцяти різностильових колективів. «Тайстра» в конкурсній програмі фестивалю була признана однією з найкращих команд і заслужила звання Лауреата. Пропрацьовуючи подальший формат фестивалю, було вирішено з часом вивести його на міжнародний рівень. А поки що наступний фестиваль проходив в форматі міжобласного. В березні 1990 року в Яремче з’їхались кращі колективи Прикарпаття, Закарпаття, Тернопільщини, Буковини. Івано-Франківщину репрезентували знані вже далеко за межами області колективи, в тому числі і ВІА «Тайстра», який в результаті напруженої боротьби рівних за силою колективів виборов звання Дипломанта фестивалю «Яремче – 90». Тоді, прощаючись з учасниками фестивалю, представники Міністерства культури висловили впевненість в тому, що наступний фестиваль «Яремче – 91» носитиме вже статус міжнародного. І ніхто в той час не міг передбачити, що ця зустріч музикантів в 1990 році буде їхньою останньою фестивальною  зустріччю в Яремче. Як ніхто не міг передбачити і того, що востаннє «Тайстра» цього року профінансується з бюджетних коштів на придбання музичних інструментів. Завдяки позиції завідуючого відділом культури Олександра Свєткова, пробивним здібностям самих музикантів та збігу певних обставин, колектив отримав вкрай необхідний для подальшої якісної роботи клавішний інструмент «Yamaha» та фірмові гітари. Надалі всі питання матеріально – технічного забезпечення ансамблю стали виключно питаннями самого ансамблю. Зрештою, як і інші питання життєзабезпечення та належного функціонування «Тайстри». Того ж 1990 року в колектив прийшов звукооператор Вадим Федічкін, який мав вже чималий досвід роботи за фахом, адже довгий час він працював звукооператором в Івано-Франківській обласній філармонії. Після декількох років відсутності професійного спеціаліста технічного профілю гурт, нарешті, заповнив цю вакансію. Вадим і зараз займається в «Тайстрі» своєю улюбленою справою.

 Настав пам’ятний 1991 рік. Колектив, як завжди, накреслив план гастрольних поїздок, обумовив свій план в напрямку благодійницької діяльності, погодив план виступів на домашній сцені. Все йшло за графіком – репетиційна робота, концерти, благодійні акції. В той час, починаючи з 1987 року, в Яремче оздоровлювалися діти з Чорнобильської зони і артисти вважали своїм святим обов’язком хоч якось бути причетними до цієї доброї справи. Тому одноголосно вирішили – концерти для дітей – чорнобильців проводити безкоштовно. І благодійні концерти проводились протягом багатьох років, допоки відповідні структури не вирішили ,,звернути подальше оздоровлення хворих дітей в Карпатах. За безкорисливу багаторічну активну участь у культурному обслуговуванні дітей «Тайстра» в 1989році була нагороджена Почесним дипломом  ЮНЕСКО. Ансамбль за концертні програми 1986 – 88 років двічі номінувався на присвоєння комсомольської премії імені Мирослава Ірчана, а його засновники – М.Цішевський, І. Квас, А. Снісаренко – на присвоєння почесного званням ,,Заслужений працівник культури України”. І щоразу якась дрібничка ставала на заваді отримання музикантами заслужених відзнак. Та була і залишається найвища нагорода – любов і шана глядачів. На щастя, вона не залежить від номенклатурних примх. І цим здобутком хлопці пишаються найбільше.

А благодійницька діяльність гурту тим не менше не припинялась, вона стала нормою їхнього життя. Вже в перші роки незалежності гурт тісно почав співпрацювати у цьому напрямку з церквою, з закладами освіти і спорту. Традиційними стали щорічні благодійні акції гурту до Міжнародного дня захисту дітей, їхні безкоштовні концерти для дітей – сиріт та дітей – інвалідів. Неодноразово гурт проводив благодійні концерти, кошти від яких перераховувались на побудову церкви Івана Хрестителя в Яремче. Ансамблю і самому було нелегко в ті непрості часи становлення молодої держави, але хлопці ніколи не забували біблейської мудрості: ,,Не зубожіє рука даючого”. Тому справою їх честі стало втілення в життя ідеї проведення ними благодійного концерту пам’яті нині покійних музикантів «Тайстри». І ця зустріч з родинами і дітьми покійних музикантів, яка відбулась в травні 1994 року в залі міського Будинку культури, надовго запам’яталась всім присутнім своєю неординарністю, своєю людяністю і добротою…

 На сьогодні цей світ покинули вже шістнадцять колишніх ,,тайстрят. Вічная і благая  пам'ять їм… Нелегко про це згадувати зараз.

 Та музикантам нелегко було і тоді, коли вони після завершення літньої гастрольної поїздки 1991 року, реально оцінивши обстановку, колегіально вирішили, що з наступного, 1992 року, доведеться змінювати статус колективу. Тобто, переходити на рейки повної самодіяльності, коли вже не буде гастролей і концертів для відпочиваючих та туристів, коли, закономірно, не буде заробітної плати і премій, які з такими труднощами були узаконені буквально кілька років тому. На оплачуваній посаді залишився тільки художній керівник гурту, тай то тільки тому, що «Тайстра» носила звання ,,народногоколективу. Яке, тим не менше, кожні три роки потрібно було підтверджувати…

 І в цей вельми доленосний для подальшого існування гурту момент, в момент істини, музиканти проявили неординарну одностайність – ні один з них не залишив колектив. «Тайстра» навіть збільшилась за рахунок світлооператора Василя Вацика. Щоправда, згодом, очоливши міський Будинок культури, він практично відійшов від творчої співпраці з гуртом, тим не менше переймаючись його проблемами в межах своїх повноважень. Хлопці ж практично всі десь трудовлаштувались, але саме через це гостро постала проблема проведення репетиційних занять. Не завжди можна було реально узгодити бажання всіх музикантів з їхнім розпорядком робочого дня. Отут знову знадобилась технічна можливість, про яку вже згадувалося вище. Ансамбль грав ,,наживо, але були ситуації, коли відсутність декого з учасників не дозволяла повноцінно виступити з концертною програмою. Тож щоб не втрачати раніше напрацьовані контакти з відпочинковими закладами і бути завжди мобільними, гурт повернувся до використання елементів звукозапису. Це свого роду процес накладання ,,живого звуку на записаний трек. В цьому була ще одна вигода, суто технічного плану. За відсутності потужної професійної апаратури, належних інструментів, різного роду ,,примочок, це був чи не єдиний спосіб створення якісного музичного продукту, який не соромно було запропонувати на суд глядачів.

   Та глядачам в перші роки незалежності України було не до концертів та забав. Народ думав переважно про хліб насущний. Тож і «Тайстра» з своїх колишніх півтора сотень концертів за рік ,,скотилась до банальних 20 – 25 виступів, і то в переважній своїй більшості благодійних. Та найбільшою проблемою колективу знову стала відсутність належної апаратури, а неодноразові звернення з цього приводу до владних структур міста і області крім обіцянок нічого не давали. Там було не до музики… І все ж попри свої біди і негаразди ансамбль не зник, як того дехто з місцевих функціонерів палко бажав. Хлопці робили все можливе, а часом і неможливе, щоб гідно представляти культуру свого рідного міста. Деколи, щоб провести культурно – мистецьку акцію для жителів та гостей міста, доводилось музикантам за свої кровні брати в оренду як не апаратуру, то світлове обладнання, а то й музичні інструменти…

 Правда, після десяти років фактичного прозябання колективу намітилось ,,світло в кінці тунелю. В рік святкування 30 – річчя творчої діяльності гурту з’явилась надія, що в місті цей жанр мистецтва буде тягнути на собі не тільки «Тайстра». ,,Вийшла з підвалів” неформальна група молодих місцевих музикантів з гурту «PS». Майже водночас з ними почали працювати тінейджери, які започаткували групу «Кластер». Пізніше організувалась група «Кома», яка складалась з зовсім юних виконавців. Всі вони горіли великим бажанням грати, та грати було практично ні на чому. Отут і виручила новоявлену плеяду музикантів «Тайстра», яка взяла над ними шефство і надала музикантам дещо з апаратури та інструментів. Окрім того, початкуючим музикантам була гарантована підтримка та допомога гурту «Тайстра» в просуванні цих колективі на конкурси і фестивалі. Приміщення для репетицій без проблем виділила адміністрація МБК і жваво закипіла робота. Щоправда, учасники гурту «Тайстра» ніяким чином не намагались впливати на стильові уподобання новостворених колективів. Кожна група сама вибирала собі свій шлях у музиці. Музичного потенціалу у хлопців вистачало, та не вистачало того, чим завжди відзначалась «Тайстра». Їм не вистачало елементарного на перший погляд, але деколи такого непростого в його реалізації поняття, як терпіння. Музиканти, швидше за все, хотіли все і відразу. А в музиці такі варіанти не проходять. Тому й не дивно, що ці команди досить швидко розформувалися, чим сильно розчарували і «Тайстру», і тих прихильників, які вже встигли у них з’явитись. Пізніше деякі з цих доволі симпатичних груп робили повторні спроби вийти на велику сцену, та щось їм завжди ставало на заваді.


 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26

 
Copyright MyCorp © 2024 | Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz