<
Вівторок, 19.03.2024, 08:49 Головна | Реєстрація| Вихід | Вхід

Форма входу

Вітаю Вас Гість!

Наше опитування

Вілла "Голуб"
Всього відповідей: 32

Вілла "Голуб"

Яремче 2 кімнати двохмісні, 1 – трьохмісна, 1 – чотирьохмісна. Зручності - ванна, душ, туалет, вода холодна-гаряча, телевізор, екскурсії на Буковель, опалення автономне, продаж сувенірів, можливе харчування.

Додаткові послуги: Садиба знаходиться посеред фруктового саду, прогулянки лісом.

Адрес: м. Яремне, вул. Литвина, 49, 78500

Телефон: +380969422810 - Оксана 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Книга Відгуків!!!

Залиши свій відгук.

Yaremche/Yarencha/

Яремче/Яремча/

Яремчі

Відпочивай у чарівному куточку Українських Карпат м. Яремчі і на тебе очікує багато сюрпризів та приємних вражень. Ти знайдеш тут: чистоту, спокій, затишок, здоров'я, музу, ідеї, а саме головне відпочинок для тебе твоїх коханих та сім'ї. Ми радо запрошуємо на відпочинок до нас, студентів всіх вузів та університетів - повірте це для Вас. Адже курорт Яремче знатний ще за часів Польщі, а тепер відомий на всю Україну гірськолижний курорт "Буковель" також Яремче. Ми запропонуємо Вам екскурсії в "Буковель" та чудовий спокійний і затишний відпочинок у нашій Віллі.

+380969422810 -Оксана

vkarpatah@ukr.net

Наш банер:

 

Статистика




«Тайстра»Яремче«Чугайстри» в пам'ять Андрію Снісаренко.

Агітпоїзд чекав на ансамбль в Києві, куди артисти відбули 13 червня потягом Івано-Франківськ – Київ. В дорозі не обійшлось без чергового курйозу. Після того, як всі розташувались по купе, почалась традиційна в таких випадках трапеза. А запечену домашню курку, яку взяв в дорогу наш бас – гітарист, вирішили залишити на потім. І, щоб продукт не зіпсувався, його помістили в поліетиленовий мішечок та повісили, як колись в студентських гуртожитках, за вікно… вагону. Невідомо, що сталось – чи мішечок виявився слабеньким, а чи швидкість потяга була надзвичайно високою, та невдовзі один з музикантів з непідкупним подивом поставив всіх перед голим фактом: курка ,,полетіла”. Ну і, відповідно, – всі з куркою ,,пролетіли”. …А за вікном купе ще довго про цей прикрий для шлунків артистів випадок нагадувало шелестіння розірваного мішечка.

 Та цей прецедент не вніс ніякого негативу в загальний настрій «Тайстри», яка свідомо вирушила в цю поїздку. По суті, артисти з Яремче були першими з когорти того розмаїття виконавців і груп, які значно пізніше нахлинули з концертними програмами для задоволення культурних запитів ліквідаторів аварії. Агітпоїзд «Комсомолець України» вирушив в напрямку Чорнобиля і зупинився на станції Бородянка, де «Тайстра» і базувалась. Звідси протягом трьох днів ансамбль вирушав з концертами в 30 – кілометрову зону і прямо в польових умовах виступав перед воїнами – ліквідаторами. Отам артисти побачили і рудий ліс, і персональні радіаційні накопичувачі, і…повне нерозуміння того, що сталося, в очах молодих солдатів строкової служби, навіть їхню недоречну браваду. Відбувались творчі зустрічі з ліквідаторами і в піонерських таборах Чорнобильського, Іванківського та Бородянського районів, де вони в той час проживали. Щоправда, відбувались вони з перемінним успіхом. В складі агітпоїзду окрім артистів була ще й група лекторів, яка провадила ідеологічну частину зустрічей. І от коли в склад концертно – лекторської групи включали лекторку з Київського історичного музею – починались незрозумілі речі. Апаратура, яка до того була, що називається, в повній бойовій готовності, просто відмовлялась працювати. І був випадок, коли концертна частина зустрічі так і не відбулась. Все стало на свої місця після того, як артисти зрозуміли причину неполадок. Нею виявилась… Так, так. Саме співробітниця історичного музею (а вірніше – її біоенергетика) напряму була причетна до цієї історії: за її відсутності ніякі катаклізми не впливали на роботу підсилювальної апаратури. Після дипломатичних, але аргументованих переговорів питання було вирішено просто. Пані лекторка з ансамблем більше не працювала. І всі подальші виступи «Тайстри» пройшли без проблем. Звісно, що музиканти в своїй більшості – люди не забобонні, та щось надприроднє в цьому – таки було… Закінчився цей цикл поїздки великою концертною програмою для жителів Іванково. Звідти потяг вирушив на Київ, де пройшов відповідну санітарну обробку (власне, як і артисти) і далі рушив по маршруту: Біла Церква – Житомир – Новоград – Волинський – Шепетівка. Знову були цікаві зустрічі з трудівниками заводів і фабрик, з будівельниками і залізничниками. Та те, що артисти побачили і відчули в 30 – кілометровій зоні, не йшло в порівняння ні з чим… Звісна річ, що ніхто з учасників ансамблю не чекав і тим більше не вимагав ніяких преференцій від поїздки в Чорнобильську зону. Всі вони розуміли, що творче відрядження «Тайстри» – мізер в порівнянні з героїчною працею ліквідаторів аварії.

 Але про колектив не забув комсомол України, коли наступного, 1987 року, запросив його в круїз по Середземному морю. Тритижнева подорож розпочалась в квітні місяці. З Одеського морського порту на теплоході «Латвія» ансамбль разом з іншими посланцями українського комсомолу вирушив за маршрутом Одеса – Туреччина – Італія – Мальта – Кіпр – Греція – Одеса. Враження від цієї поїздки могли б стати основою окремої захоплюючої оповіді. Та, на жаль, за браком друкованої площі,  дорогий читачу, доведеться обмежитись репортажним описом подій. Ансамбль, на відміну від інших учасників круїзу, забезпечував ще й його культурну програму, проводив концерти як для відпочиваючих, так і для команди теплоходу, обслуговував вечори дружби з іноземною молоддю. Приймали «Тайстру» дуже добре. І все не вірили, як і колись в НДР, що перед ними виступають по суті самодіяльні артисти. Свій вільний час музиканти присвячували екскурсійним програмам та шопінгу, знайомствам з цікавими людьми та, власне, відпочинку. Як музикантів, учасників ансамблю манили до себе музичні магазини, та їхньої іноземної валюти вистачило б хіба що на покупку комплекту фірмових струн чи пари барабанних паличок. Цікавила артистів з «Тайстри» і автентична музика тих країн, в яких їм довелось побувати. Ці пісні та мелодії, привезені з круїзу, були чи не найціннішим їхнім надбанням. Згодом елементи деяких пісень та мелодій Середземномор’я були використані в наступних програмах «Тайстри». Окрім музики, яремчанські музики здобули ще й море нових друзів; спілкування з деякими з них триває ще й досі.
 Того ж таки 1987 року в колектив прийшов клавішник Сергій Тарновецький, який досить швидко своєю непересічною манерою виконання здобув собі заслужену повагу музикантів і глядачів. Сергій і зараз працює в колективі на посаді музичного керівника, він є одним з його старожилів. Прийшов Сергій в часи Перебудови, коли всім людям мистецтва стало значно легше творити, коли вже не стояла обов’язкова умова, щоб концертна програма складалась на сімдесят п’ять процентів з творів ідеологічного змісту, коли чимраз дужче починала звучати рідна пісня. Ще далеко було до Незалежної України, ще багато хто займав вичікувальну позицію відносно перемін в суспільному житті, ще вистачало яничарів в рідній хаті, та вже пробуджувався і ставав на ноги Народний Рух, інші демократичні формації. І в цій ситуації не останню роль зіграли творчі особистості. Надворі вже був 1988 рік . До того не завжди благонадійна в ідеологічному відношенні «Тайстра» (за компартійними мірками) теж почала працювати в напрямку відродження української культури. Це їй було робити не важко, бо ж у всі часи її творчість базувалась на українській пісні. Та в даний момент можна було ризикнути заспівати зовсім заборонені раніше пісні. І музиканти заспівали. Заспівали, керуючись принципом – не той патріот, хто ненавидить чужих, а той, хто любить своїх. З любов’ю до України, до її народу полинули у виконанні «Тайстри» стрілецькі і козацькі пісні, пісні УПА… По – різному сприймали ці пісні з нової програми ансамблю глядачі. В одних очі горіли від задоволення, в інших очах читався жах, а дехто просто опускав очі долу. Не всі ще були готові до життя по – новому. Але ті, що були готові жити в незалежній Україні, щиро дякували хлопцям за їхні пісні, зрештою, за їхню громадянську позицію. Щоправда, доводилось вислуховувати і інші думки відносно нової програми. Та, головне, що процес пішов. Це вже значно пізніше конюнктурщики від музики, осідлавши цю тему, почали завойовувати собі місце під сонцем (і не без успіху) в рядах щирих українських патріотів. «Тайстра» перед собою такої мети ніколи не ставила, вона просто працювала. Працювала швидше наперекір, ніж завдяки обставинам. На 1988 рік припадають і перші нестудійні експерименти гурту з записами мінусових фонограм, робота з якими, чого гріха таїти, виручала пізніше «Тайстру» в часи тотального безгрошів’я потенційних глядачів. Адже кількість концертів в перші роки самостійної України катастрофічно впала, і тільки такий хід давав колективу можливість триматися на плаву. А тому й створювати і виносити на суд глядачів свої нові пісні.


 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26

 
Copyright MyCorp © 2024 | Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz