Карпатський національний природний парк

Майже половина території Яремчанської міськради — 31 тис. га — розташо-вана в межах Карпатського Національного природного парку (КНПП) — першого в Україні, утвореного в 1980 році. Загальна площа парку — 50,3 тис. га. Основною метою його створення є збереження унікальних для Центральної Європи природних ландшафтів, що відзначаються багатим генофондом, наявністю рідкісних пралісових екосистем і значним рекреаційним потенціалом, а також підтримання екологічного балансу в регіоні.

КНПП розташований на північно-східному макросхилі Українських Карпат. Його протяжність з півночі на південь 55 км і з заходу на схід — 20 км. Відвідавши парк, можна побувати на різних висотах над рівнем моря, а отже, в різних термічних поясах: помірному (450-850 м), прохолодному (850 — 1200 м), помірно-холодному (1200 — 1500 м), холодному (1500 — 2061 м).

Кліматичні умови парку сприятливі для цілорічного використання в рекреаційних цілях. Найбільша кількість теплих, помірно-зволожених, переважно бездощових днів припадає на літньо-осінній період.

Висока збереженість природних ландшафтів і відсутність промислових підприємств зумовлюють високу чистоту і цілющі властивості повітря, що створює сприятливі умови для оздоровчої і лікувальної рекреації на всій території парку, особливо в зоні Яремче — Микуличин — Ворохта.

Значну принадність надають парку водні артерії, які беруть свій початок біля підніжжя найвищих гірських вершин, річкові пороги й водоспади з бризками кришталево чистої води, сірководневі джерела. На території парку багато гірських потоків і річок — притоків Прута.

Флора парку налічує понад 1 100 видів рослин. У Чорногірському і Горганському масивах зосереджено чимало ендемічних, реліктових та рідкісних видів рослин, з яких майже 20 видів занесено до Червоної книги України. Це сосна кедрова європейська, рододендрон східнокарпатський, аконіт жакена, дріара восьмипелюсткова, тирлич жовтий, первоцвіт дрібний, родіола рожева тощо. Майже 350 видів дикоростучих рослин мають лікувальне значення і широко використовуються в народній медицині. Наявність рідкісних фітоценозів, тобто унікальних рослинних угрупувань, дає можливість використовувати їх в рекреаційних цілях.

Карпати відрізняються багатством тваринного світу. На території парку живуть представники 46 видів ссавців та близько 180 видів птахів, плазунів, земноводних і риб. Особливий інтерес представляють ендемічні види, котрі за межами Карпат не зустрічаються, а також реліктові, що дійшли до нас з минулих геологічних епох. До перших належать тритон карпатський, глухар карпатський, білоспинний дятел, карпатська білка, снігова полівка, а до других — бурий ведмідь, кедрівка, саламандра плямиста і інші.

З плазунів найчастіше зустрічається ящірка прудка веретільниця, з птахів — дрозди, зяблики, дятли, щиглики, сойки, зозулі, з ссавців — їжак, заєць-русак, білка, лисиця, куниця. Справжня окраса лісів — благородний олень і косуля європейська. У глухих нетрях високогір'я водиться хижак з родини котячих — рись. До Червоної книги України внесені зубр, кіт лісовий, беркут, змієїд, лелека чорний, снігова полівка, пугач, тритон гірський. У 1987 році у парку відтворено поголів'я рідкісної породи гуцульських коней.

Вся територія парку поділяється на функціональні зони:

заповідна зона — призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів. °ї режим визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників;

зона регульованої рекреації — в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць; тут дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристичних маршрутів і екологічних стежок; забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство й мисливство, діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони;

зона стаціонарної рекреації — призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку;

господарська зона — в її межах проводиться господарська діяльність, знаходяться об'єкти комунального призначення парку, землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська діяльність здійснюється з дотриманням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. На цих землях дозволяється будівництво житлових, культурно-побутових, виробничих, адміністративних, рекреаційних та інших об'єктів у відповідності з генеральними планами населених пунктів і проектами районного планування.

У захисно-рекреаційній зоні природоохоронні заходи здійснюються для збереження та відтворення природних екосистем; лісогосподарська діяльність спрямована на формування корінних лісових масивів; туризм обмежений.

Рекреаційну і рекреаційно-господарську зону використовують для організованого туризму: в межах зон допускається формування окультурених ландшафтів, розташовані місця відпочинку, санаторно-курортні та туристичні комплекси, створено туристичні і пізнавальні стежки. У парку багато мальовничих водоспадів (Гук, Пробій та ін.), є печери, скелі та інші цікаві природні утворення.