<
Вівторок, 19.03.2024, 14:42 Головна | Реєстрація| Вихід | Вхід

Форма входу

Вітаю Вас Гість!

Наше опитування

Вілла "Голуб"
Всього відповідей: 32

Вілла "Голуб"

Яремче 2 кімнати двохмісні, 1 – трьохмісна, 1 – чотирьохмісна. Зручності - ванна, душ, туалет, вода холодна-гаряча, телевізор, екскурсії на Буковель, опалення автономне, продаж сувенірів, можливе харчування.

Додаткові послуги: Садиба знаходиться посеред фруктового саду, прогулянки лісом.

Адрес: м. Яремне, вул. Литвина, 49, 78500

Телефон: +380969422810 - Оксана 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Книга Відгуків!!!

Залиши свій відгук.

Yaremche/Yarencha/

Яремче/Яремча/

Яремчі

Відпочивай у чарівному куточку Українських Карпат м. Яремчі і на тебе очікує багато сюрпризів та приємних вражень. Ти знайдеш тут: чистоту, спокій, затишок, здоров'я, музу, ідеї, а саме головне відпочинок для тебе твоїх коханих та сім'ї. Ми радо запрошуємо на відпочинок до нас, студентів всіх вузів та університетів - повірте це для Вас. Адже курорт Яремче знатний ще за часів Польщі, а тепер відомий на всю Україну гірськолижний курорт "Буковель" також Яремче. Ми запропонуємо Вам екскурсії в "Буковель" та чудовий спокійний і затишний відпочинок у нашій Віллі.

+380969422810 -Оксана

vkarpatah@ukr.net

Наш банер:

 

Статистика




«Тайстра»«Чугайстри» в пам'ять Андрію Снісаренко.

ДО ВИТОКІВ ПОПУЛЯРНОЇ МУЗИКИ В ЯРЕМЧЕ.

 ВІА «ТАЙСТРА»:екскурс у минуле століття.

      Поринути спогадами у минуле – і приємно, і сумно. Приємно, бо то роки твоєї молодості, час найзаповітніших мрій і сподівань, які виношуєш в собі з переконанням, що вони неодмінно здійсняться; роки сильних почуттів і палких захоплень. Сумно, бо все це вже позаду, промайнуло, сплило, наче вода, розвіялось, наче дим. Як би там не було, а мої спогади, сподіваюсь, прислужаться добрій і потрібній справі, задуманій укладачами своєрідного літопису мистецького колективу, який декілька десятиліть радує своїми піснями серця шанувальників української пісні, пропагує серед яремчанців і гостей міста здобутки духовності наших дідів – прадідів та музичні твори, народжені в наш час. Колективу музикантів, закоханих в українську пісню, в гуцульський мелос, які не зраджують своїм творчим принципам, започаткованим в ті далекі вже тепер роки минулого століття. Колективу, що став своєрідною мистецькою візиткою Яремчанщини й увійшов, не побоюсь цього слова, в історію Яремче.          

Повернімось же подумки у двадцяте століття, а саме у його 70 – і роки, позначені у царині музики бурхливим розвитком і поширенням у молодіжному середовищі нового музичного стилю – біг – біту. Попри всі перепони і заборони органів, відповідальних за чистоту радянської культури і абсолютну моральну чистоту підростаючого покоління майбутніх будівників комунізму, музичний стиль, народжений на Британських островах, таки проникав крізь щільну ідеологічну завісу і завойовував собі щораз більше прихильників серед радянських музикантів і їх шанувальників. Шлягери «Бітлз», «Роллінг стоунз», «Квін», інших гуртів та співаків виконувались напівпідпільно на танцях, вечорах відпочинку, концертах у клубах на околицях міст доморощеними біт – ансамблями, які ризикували потрапити у ,,чорний” список виконавців, покараних забороною публічно виступати.

У Яремче біг – біт  прийшов з Коломиї. Котрогось літнього дня, здається, 1970 року, до нашого міста приїхав гурт музик – аматорів біг – біту з міста понад Прутом – студентів технікуму механічної обробки деревини(МОД). Вони звернулись до тодішнього директора БК Олександра Почкаєва з пропозицією пограти під час літніх канікул на танцях. Звісно, безкоштовно, за умови, що директор забезпечить їх житлом. Цей аматорський гурт звався непретензійно – «Хлопчики», а організував його коломийчанин Петро Чопяк. Директор погодився. І не прогадав, бо за короткий час «Хлопчики» здобули певну популярність як серед місцевої молодіжної публіки, так і серед приїжджих туристів і курортників.

Після одного з виступів я підійшов до музикантів, щоб познайомитись, поговорити про музику і таке інше. Я тоді навчався в Чернівецькому університеті на факультеті іноземних мов і також захоплювався музикою, насамперед біг – бітом. Та музика являла собою певну противагу заідеологізованій радянській естрадній музиці, що несла в собі відповідний зміст і була скомпонована за визначеними у кабінетах Спілки композиторів музичними канонами. Зрозуміло, що ця новітня хвиля музики подобалась молоді. Вона ж була і основним її споживачем. Подобалась вона і виконавцям. Володіючи польською мовою, я знався на польському біг – біті, мав платівки із записами польських гуртів та солістів з Польщі. Характерним для тодішньої польської ,,бітової музики було те, що вона була ,,замішана на фольклорі, зокрема на фольклорі горян – гуралів. Композиції гуртів «No to co», «Skaldovie», «Trubadurzy», «CzerwonoCzarni», співачки Марилі Родович та багатьох інших були наскрізь просякнуті гуральськими мотивами, що власне й надавало їм особливої неповторності, оригінальності. Я сказав хлопцям, що фольк – біт – це саме те, що їм потрібно, що стане стрижнем репертуару і перспективою творчих пошуків молодого колективу. На той час у Вижниці все більше заявляла про себе «Смерічка», у Івано – Франківську – ВІА «Опришки». Для туристичного краю, переконував я, вельми важливо популяризувати серед гостей з усього Союзу наше народне мистецтво, яке люблять і росіяни, і грузини, і білоруси, і прибалти… Музиканти погодилися зі мною. Вирішили, що почати потрібно зі зміни назви гурту. Бо «Хлопчики» - це не та назва, яка свідчить про фольклорну спрямованість їх репертуару і стилю виконання. Тому гурт став іменуватись «Тайстрою». Ця назва мала би означати скарбничку народної культури гуцулів, з якої виймають і дарують слухачам свої пісні виконавці. Керівництво Будинку культури допомогло зі сценічними костюмами. Власне, спочатку то були просто кептарі і лише пізніше пошили всі інші складники гуцульського костюму: вишиванки, кресані і т. п.


 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26

 
Copyright MyCorp © 2024 | Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz