Ø Рік народження – 1971;
Ø Ім’я – «ТАЙСТРА»;
Ø Місце народження – м. Яремче, Україна;
Ø Клубні кольори – Чорно-червоно-білі;
ПОЕТИЧНІ ПОСВЯТИ ГУРТУ.
ТАЙСТРА.
(пісня – візитка ансамблю в період 1982 – 1993 рр.)
1. На гірській стежині, у самого броду
Я знімаю тайстру, заглядаю в воду:
Чи не стерлась, часом, чи струмком не змилась
Юного кохання незгасима сила.
Приспів:
Тайстра – дзвінке вітання,
Тайстра – кипуча кров.
Тайстра – моє кохання,
Тайстра – моя любов.
2. Із джерел карпатських начерпав я сили
І коханням щастя назавжди зросили.
І любові дужче розгорілась ватра,
Талісманом стала нерозлучна тайстра.
Михайло Михалюк.
ТАЙСТРА.
(пісня)
Присвячую ансамблю «Тайстра» з Яремче.
1. Палає ватра, як ружі цвіт,
Колишуть гори звуки трембіт.
Сопілка грає, отари йдуть,
Мамині очі небом цвітуть.
Приспів:
У мене тайстра, барвистий взір,
Моє дитинство – музика гір, музика гір…
2. Зустрів я милу тут навесні,
Віддав їй серця свого пісні.
Тремтить смерічка струнка в гаю,
Візьму Марічку, любов свою.
Приспів:
Ой тайстра, тайстра, барвистий взір,
Моє кохання – музика гір, музика гір…
3. Своє кохання, свої пісні
Ховаю в тайстрі на самім дні.
Дзвінкі потоки і гір красу
В писаній тайстрі життям несу.
Приспів:
Ой то не тайстра, барвистий взір –
То моє серце ! Музика гір, музика гір…
Ой то не тайстра, барвистий взір,
Гуцульське серце – музика гір, музика гір…
МИЛИМ «ЧУГАЙСТРАМ В ДЕНЬ 25 – РІЧЧЯ.
Закувала зозуленька
У Дорі на мості.
Запросили мене нинька
До «Чугайстрів» в гості.
Як згадаю – серце мліє.
І душа радіє,
Як заграли в кептариках
Хлопці молодії.
Як спочатку була «Тайстра»,
Були лісоруби.
Хто послухав їх хоча б раз –
Повік не забуде.
Як співають в залі тихо –
Кожне слово чуєш.
А як танці урепіжать –
В клубі й заночуєш.
Як вітали з Днем ангела –
Пісню дарували,
Та тихенько впівголоса
Літа рахували.
Було нам по вісімнадцять,
А потім по двадцять.
Але як поздоровляли –
Всім казали … надцять.
Як перший раз заспівали
«Червоную руту»,
Тоді «Тайстру» всі признали
Як музичну групу.
А в перерві між танцями
Платівки включали,
Музиканти з дівчатами
Танго танцювали.
З приїжджими знайомились,
Про гори казали.
До місцевих все тулились,
Про любов шептали.
Після танців, як звичайно,
«Чугайстри» гуляли.
Веселились дуже файно,
У «Пруті» купались.
Потім пили вино й каву,
До ранку кохались.
А потому… А потому
До полудня спали.
На полудни попоїли
/ Сніданок проспали /.
Були гроші – похмелились,
А не було – встали…
Потім гладили сорочки,
Гачі прасували,
Пастували черевики,
Чуби причесали.
Повиходили до міста,
Чемно привітались.
Біля «Пруту» постояли
Й до клубу подались.
Репетиція у клубі
Довго не тривала:
За Толіком прийшла Люба
І його забрала.
За Каманчі прийшла Валька,
За Ромком Наталка,
За Андрієм прийшла Галка,
А за Юрком – Анька.
Не забула завітати
За Мар’яном Зойка,
А за Юрком Кошелевим
Прибігала Олька.
За Ігорчиком за Квасом
Й тепер прибігають,
А він на них кричить басом –
І вони тікають.
… Довго вони вже співали,
Дуже гарно грали,
На конкурсах виступали,
Солістки не мали.
Все казали, що нас десять,
І так забагато.
Хтось, нарешті, сказав: «Досить,
Поїдем шукати !»
Шукали вони і по селах,
Шукали у місті.
Аж нарешті написали
В обласнії вісті.
Понаїхало дівчаток
Низьких і високих,
Синьооких, карооких,
Ще й червонощоких.
Всі співали мелодійно,
Змагалися палко.
Аж вийшла малонадійна
Поліщучка Галка.
Коли вона заспівала
«На камені стою»,
На ударних як заграла –
Вдарила стрілою.
Довго журі сперечались,
Нарешті рішились -
Солісткою затвердили
Галю й залишили.
Галя співати старалась,
Гарно одягалась.
На День армії «Чугайстрам»
Презенти вручала.
Появилась у Яремче
Лілі Іванова.
Заспівала Галка «Детство» -
Чути аж до Львова.
Запросили до ансамблю
Ще й Любку – скрипачку.
Вона хлопців всіх любила,
Просила на дачку.
Дуже Любка не любила
Як хлопці курили.
«Буде, газди, - все казала, -
Бо буду вас била».
На своїй чарівній скрипці
Любка гарно грала,
І у вишитій спідниці
Усіх чарувала.
Приїжджайте усі в гості,
Я вам всім налию.
Бо за мною прийшов Стефко,
Забрав в Коломию.
На цьому пора кінчати
Віршову розмову.
Як будете святкувати –
Запросіть нас знову !
Марійка Пухта.
ТАЙСТРА.
(пісня)
1. Сонце сині гори промінням ласкає,
Вітер сів спочити на стрункій сосні.
Дівчина – горянка тайстру вишиває
І туди вплітає думи і пісні.
Приспів:
Тайстра моя, тайстра, вишивана тайстра,
Зіткана з узорів синіх гір.
На плечах легіня чи старого майстра
Вишивана тайстра зачарує зір.
2. Білий місяць ніжно зорі забавляє,
Сопілкова дума лине з – за ріки.
Сива мати сину тайстру вишиває
І мережить долю щастя на роки.
3. Добре серце прагне щастя та любові,
Писанкою ляжуть золоті нитки.
У високих горах, чи старому Львові
Тайстрою гонорні дужі парубки.
4. Вишита у праці нотними рядками
«Тайстра» яремчанська – то музичний цвіт.
І летить на славу ген понад горами:
«На многая літа, на многая літ» !
Василь Якуб’як.
З нагоди ювілею гурту «Тайстра».
Торкають пальці милозвучні струни
І виплива мелодія у світ.
Дарують людям щиру пісню, думи –
Вже сиві музиканти стільки літ !
І коли пісню по руках в’язали,
Плели дроти, підрізавши струну.
Тоді «Червона рута» пролунала,
Здригнувши Чорногори сивину.
З колін вставала пісня солов’їна.
Росла, пливла в далекий небокрай.
Летіла в даль духмяна «Черемшина»,
Нескорений , величний «Водограй».
І в тайстру, запозичену в народу,
Складала «Тайстра», йдучи в далечінь,
Мелодії кохання і свободи
Для нинішніх й прийдешніх поколінь.
…Торкають пальці милозвучні струни
І виплива мелодія у світ.
Дарують людям щиру пісню, думи
Вже сиві музиканти стільки літ !
Василь Якуб’як.
