<
Субота, 22.09.2018, 09:48 Головна | Реєстрація| Вихід | Вхід

Форма входу

Вітаю Вас Гість!

Наше опитування

Вілла "Голуб"
Всього відповідей: 31

Вілла "Голуб"

Яремче 2 кімнати двохмісні, 1 – трьохмісна, 1 – чотирьохмісна. Зручності - ванна, душ, туалет, вода холодна-гаряча, телевізор, екскурсії на Буковель, опалення автономне, продаж сувенірів, можливе харчування.

Додаткові послуги: Садиба знаходиться посеред фруктового саду, прогулянки лісом.

Адрес: м. Яремне, вул. Литвина, 49, 78500

Телефон: +380969422810 - Оксана 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Книга Відгуків!!!

Залиши свій відгук.

Yaremche/Yarencha/

Яремче/Яремча/

Яремчі

Відпочивай у чарівному куточку Українських Карпат м. Яремчі і на тебе очікує багато сюрпризів та приємних вражень. Ти знайдеш тут: чистоту, спокій, затишок, здоров'я, музу, ідеї, а саме головне відпочинок для тебе твоїх коханих та сім'ї. Ми радо запрошуємо на відпочинок до нас, студентів всіх вузів та університетів - повірте це для Вас. Адже курорт Яремче знатний ще за часів Польщі, а тепер відомий на всю Україну гірськолижний курорт "Буковель" також Яремче. Ми запропонуємо Вам екскурсії в "Буковель" та чудовий спокійний і затишний відпочинок у нашій Віллі.

+380969422810 -Оксана

vkarpatah@ukr.net

Наш банер:

 

Статистика




«Тайстра»Яремче«Чугайстри» в пам'ять Андрію Снісаренко.

ХРОНІКА ЖИТТЯ (ФАКТИ, КОМЕНТАРІ, СПОГАДИ).

 

Ця невигадана історія, дорогий читачу, бере свій початок далекої вже тепер ранньої весни 1971 року в невеличкому карпатському містечку Яремче – відомому туристично – рекреаційному центрі Прикарпаття.

…Так вже здавна повелось, що люди хочуть хліба та видовищ. Особливо хочуть другого, коли з першим сяк – так налагодиться. Та, зрештою, одне другому аж ніяк не заважає. Але ж має бути ХТОСЬ, хто це видовище забезпечить.

Саме на цей час припав початок небувалого розквіту вокально – інструментального жанру мистецтва на теренах країни, що носила назву СРСР. По всьому світу гриміла заслужена слава легендарної англійської групи Бітлз. Докотилась вона й до неосяжних просторів Радянського Союзу. Тож не дивно, що і в Яремче кількість прихильників нової музичної хвилі невпинно зростала і рано чи пізно те, що сталось – мало статись …

А сталось так, що все збіглось в часі та просторі і створились передумови для здійснення певних задумів та мрій закоханих в пісню молодих яремчанців. Тоді при міському Будинку культури працював вже відомий в місті ВІА «Тайстра» (колишній ВІА «Хлопчики»), та в силу різних обставин майже всі хлопці перейшли на роботу в ресторан «Гуцульщина», який тої весни відкрився після реконструкції. З попереднього складу ансамблю в Будинку культури залишились його соліст (він же директор МБК) Мар`ян Цішевський, який зіграв на початковій стадії стратегічну роль у формуванні творчого обличчя ВІА, та в подальшому музичний керівник новоствореного ВІА Юрій Логвіненко, який, власне, і почав ,,ліпити” новий колектив. Зі школи прийшли ще зовсім юні Ігор Квас, Богдан Савицький, Роман Григорів. Разом з учителем співів місцевої середньої школи Борисом Данилишиним, помічником бурильника УБР Андрієм Снісаренком, інструктором туристичної бази «Гуцульщина» Іваном Кресаном та культорганізатором санаторію «Прикарпатський» Дмитром Досиним вони і стали засновниками ВІА, який ось вже довгі роки вірою і правдою служить українській пісні.


Звісно, розпочинати будь – яку справу завжди нелегко, а розпочинати справу, цілковито пов’язану з музикою – й поготів… Тож перш, ніж братись за інструменти, у хлопців відбулась серйозна і предметна розмова відносно вибору музичного стилю, в якому колектив хотів би і міг би працювати. Майже одноголосно зупинились на дуже популярному тоді біг-бітовому стилі з елементами фольк - року. Тому у всі часи репертуар ансамблю базувався і базується на українській народній пісні, на піснях українських авторів, в обробки яких «Тайстра» бережно, з почуттям міри, завжди намагалась і намагається внести елементи народної музики. Не випускали хлопці з поля зору і твори героїко – патріотичної спрямованості, бо ж без них у всі часи – і ні туди, і ні сюди… Колектив у цьому плані ніколи не піддавався тимчасовим віянням музичної моди, завжди сповідуючи на сцені стиль, випробуваний часом. Зрозуміло, що музиканти не цурались проявити себе і в інших музичних напрямках, залюбки граючи в вузькому колі (читай – для себе) і джаз, і стильові різновиди року …І все це робилось цілком свідомо заради одного – підвищення індивідуальної та ансамблевої виконавської майстерності. А ще хлопці слухали багато автентичної музики рідної Гуцульщини, кращі музичні твори у виконанні легендарного темношкірого трубача Луї Армстронга та оркестру «Чікаго», спів неперевершеної Елли Фітцджеральд та групи «Бітлз», твори інших відомих на той час виконавців і колективів.

І хоч в декого з починаючих музикантів була елементарна музична підготовка, все ж відчувався тотальний брак спеціальних знань і професійних навиків. А знайомство з глибинами музичного мистецтва власне і сприяло підвищенню фахового рівня виконавців. Доводилось все освоювати, що називається, ,,з коліс. Та, очевидячки, і вчителі були професійні, та й учні виявилися здібними, швидко схвачуючи все нове.

Тож вже після трьох тижнів напружених репетицій на сцені Будинку культури з своєю першою танцювальною програмою дебютував ВІА «Тайстра» в новому складі. І хоч майже у всіх музикантів того вечора був, що називається, повний ,,мандраж (наскільки ,,сираще була програма), все ж старт у непростому, а подеколи і бурхливому музичному житті відбувся…

Вести розмову про матеріально - технічну базу новоствореного колективу – це, значить, говорити про великий ,,нуль. В спадок від попередників залишився потріпаний життям  електромузичний інструмент ,,Юність”, розбита ударна установка ,,Енгельс”, дві десятиватні(!) акустичні системи ,,Електроніка” і… розкішний контрабас чеського виробництва, на якому ніхто з новоспечених музикантів грати не вмів. Та бажання і натхнення музикантів, помножене на впевненість і знання керівника, нівелювали відсутність потрібних інструментів та апаратури. Хлопці багато чого робили своїми руками: електрогітари, підсилювачі, ,,примочки та ін. Окрім того, їм охоче допомагали ,, клепати акустичні колонки майстри – яремчанці Костянтин Крайлюк і Володимир Кутковий. То ж робота кипіла. Вдень, а деколи й вночі. Репертуар колективу поповнювався новими піснями, зримо зростала майстерність музикантів. Їм навіть почали платити зовсім символічну платню, яку вони тут – же вкладали в придбання запчастин, радіодеталей, різних аксесуарів. Так і жили…

 А вже в травні 1971 року «Тайстра» зазнала перших загалом передбачуваних втрат – до армійських лав були призвані Юрій Логвіненко та Іван Кресан, тому керівником колективу став Ігор Квас, а місце звукооператора почав освоювати молодший брат Івана – Юрій. В такому складі ансамбль пропрацював до весни 1972 року, коли з тієї ж банальної причини колектив залишив його бас – гітарист Богдан Савицький (зараз проживає в Польщі; успішний музикант і співак ) і на його місце прийшов випускник місцевої середньої школи Юрій Кошель, який досить швидко став повноправним учасником ВІА. Єдине, чого не помітили вчасно в «Тайстрі», тим самим обмеживши вокальні можливості колективу, - це хист Юрка до співу. Довгі роки роботи в ансамблі не завадили Юрію закінчити Івано – Франківський інститут нафти і газу, по завершенні навчання в якому він згідно направлення виїхав на роботу в Луганську область. Тепер же при зустрічах з ,,тайстрятами в Яремче обов’язково звучать задушевні українські пісні в його виконанні. Так що таланти не пропадають. Бо талант – він у всякій справі талант. Що й довів цей добрий і мудрий яремчанець, поважний сім’янин і неперевершений професіонал своєї справи, очоливши на посту генерального директора «Донбастрансгазу» багатотисячний трудовий колектив.

Минав час, і в процесі підготовки нових концертних програм музикантам стало зрозуміло, що колектив потребує підсилення виконавського потенціалу.


 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26

 
Copyright MyCorp © 2018 | Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz