<
Субота, 22.09.2018, 09:54 Головна | Реєстрація| Вихід | Вхід

Форма входу

Вітаю Вас Гість!

Наше опитування

Вілла "Голуб"
Всього відповідей: 31

Вілла "Голуб"

Яремче 2 кімнати двохмісні, 1 – трьохмісна, 1 – чотирьохмісна. Зручності - ванна, душ, туалет, вода холодна-гаряча, телевізор, екскурсії на Буковель, опалення автономне, продаж сувенірів, можливе харчування.

Додаткові послуги: Садиба знаходиться посеред фруктового саду, прогулянки лісом.

Адрес: м. Яремне, вул. Литвина, 49, 78500

Телефон: +380969422810 - Оксана 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Книга Відгуків!!!

Залиши свій відгук.

Yaremche/Yarencha/

Яремче/Яремча/

Яремчі

Відпочивай у чарівному куточку Українських Карпат м. Яремчі і на тебе очікує багато сюрпризів та приємних вражень. Ти знайдеш тут: чистоту, спокій, затишок, здоров'я, музу, ідеї, а саме головне відпочинок для тебе твоїх коханих та сім'ї. Ми радо запрошуємо на відпочинок до нас, студентів всіх вузів та університетів - повірте це для Вас. Адже курорт Яремче знатний ще за часів Польщі, а тепер відомий на всю Україну гірськолижний курорт "Буковель" також Яремче. Ми запропонуємо Вам екскурсії в "Буковель" та чудовий спокійний і затишний відпочинок у нашій Віллі.

+380969422810 -Оксана

vkarpatah@ukr.net

Наш банер:

 

Статистика




«Тайстра»Яремче«Чугайстри» в пам'ять Андрію Снісаренко.

 
І музикували хлопці окрім планових репетицій інколи і до пізньої ночі, а бувало, що і рано – вранці, на зорі, з приміщення Будинку культури долинали звуки музики. Це «Тайстрі» не спалось після напруженої весільної ночі або щойно відіграного випускного вечора. В принципі, і цю не менш цікаву сторону життя колективу не гріх висвітлити. Всі ми знаємо і пам’ятаємо крилатий вислів : «Не хлібом єдиним …». Так от, переводячи цей вислів в площину гумору, можна констатувати, що хлопці з «Тайстри» теж завжди намагались, образно кажучи, щось намастити зверху на хліб. А для цього потрібно було засукувати розтоки і йти грати по весіллях, хрестинах, днях народження і інших оплачуваних забавах. Ну а весілля, окрім заробітку, – це ще й завжди якісь цікаві історії і трафунки, зустрічі і знайомства… А головне – це бездонна фольклорна криниця, звідки метикуваті музиканти жадібно черпали щось нове для свого репертуару. Щось нове для себе почерпнули музиканти і на зйомках фільму «Карпати, Карпати», в створенні якого дехто з них приймав безпосередню участь.

 

Хлопці наскільки були одержимі музикою, що навіть хворіти їм було ніколи. А якщо таке траплялось – то хвороба ніколи не була аргументом для відміни концерту. Були випадки, коли музиканти навіть з переломами кінцівок брали свої інструменти і грали концерти. Щоправда, грали за кулісами сцени. Щоб не шокувати публіку, яку вони поважали і поважають понад усе.

Пізніше, вже в 1975 році, колективу не без допомоги обласного управління культури та знайомих працівників торгівлі просто ,,впали з неба” акустична система «Regent 1000» і дворядний електроорган «Vermona». Та це буде згодом. А поки що… Восени 1973 року розпочалась чи не наймасовіша за всі роки існування трансформація колективу, бо ж орієнтири перед ансамблем були поставлені новим керівництвом щонайвищі. Отож, художнім керівником колективу був призначений Мар’ян Цішевський, людина тверезої і доброї вдачі, співак з потужним і водночас приємним тембром голосу. Його пісні завжди вирізнялись своєю щирістю та милозвучністю. А на посаду музичного керівника був запрошений випускник Казанської консерваторії Валерій Чунін, музикант з величезним потенціалом аранжувальника, віртуозний клавішник і професійний співак з неповторним тенором. Після служби в Збройних силах повернувся в свій рідний колектив однодумців і його перший музкерівник Юрій Логвіненко. Як до служби так і після неї Юрій завжди був в колективі на перших ролях. Володіючи абсолютним слухом, він дуже вимогливо ставився до всіх учасників ВІА в плані чистоти виконання концертних творів. Тоді ж в ансамбль прийшла нова плеяда обдарованих місцевих музикантів: Анатолій Сорочинський (гітара – соло), Михайло Матейчук (труба), Петро Кінаш (саксофон). Пізніше до них приєднався і Іван Кошевчук (конферанс).

Репетиційна робота, попри всю свою, на перший погляд, марудність, досить швидко почала давати віддачу. «Чугайстри», як музиканти,  росли на очах. І хто не бачив їх декілька місяців – не міг повірити, що такий творчий ріст можливий в умовах провінційного Яремче. Та не тільки робота до стертих пальців гітаристів і розпухлих губ музикантів духової групи сприяли цьому. Свіжа кров нових виконавців, замішана на непередбачуваних музичних ідеях керівників, підкріплена деколи на перший погляд нездійсненними, але тактовними (і як потім виявлялось – безпрограшними) пропозиціями директора МБК, котрий як читець ще й став безпосереднім і повноправним учасником новостворюваних програм, сприяли тому відрадному факту, що ансамбль був ,,амністований” і після довгої відсутності на великій сцені знову зайняв належне місце в ієрархії колективів свого жанру.

В грудні 1973 року стараннями дирекції Будинку культури побачила світ перша типографська афіша «Чугайстрів». Надалі в житті ансамблю будуть і інші афіші, виготовлені вже в обласній друкарні, з якою ВІА довгі роки пов’язували дружні шефські взаємовідносини. Та ця, перша,   надрукована в Надвірній, завжди буде для музикантів з Яремче найпамятніша.

Навесні 1974 року в «Чугайстрах» відбулась чергова ротація. Замість призваного в армію Юрія Кресана звукооператором ВІА почав працювати Віктор Кондревич,  якого згодом вдало замінив ще один з братів Кресанів – Павло. Зовсім скоро, після успішного виступу на обласному конкурсі військово – патріотичної пісні в травні того ж року (виграш Гранпрі), де були продемонстровані нові обробки відомих пісень військової тематики, рейтинг «Чугайстрів» просто ,,зашкалив”, чому в немалій мірі сприяв і факт перечислення грошової премії в Фонд миру.

Це була перша, і як потім виявилось, не остання ластівка у великій і благородній справі благодійницької діяльності ансамблю.

 Та все це буде потім… А наразі колектив, не зупиняючись на досягнутому, почав плідну підготовку до поїздки в Молдавію на запрошення комсомолу цієї республіки. Благодатної літньої пори «Чугайстри» прибули в Кишинів, де їх протягом тижня з захватом приймала місцева публіка. І не тільки аплодисменти лунали на адресу самодіяльних, та від того не менш професійних артистів з перлини Карпат – міста Яремче. Ансамбль був обласканий безліччю прийомів з нагоди 30 – річчя звільнення Молдавії від німецько – фашистських загарбників, артисти мали змогу ближче познайомитись з історією і сьогоденням братнього народу, його побутом і культурою. З цієї поїздки, окрім подарунків, сувенірів та відмінного колекційного вина колектив привіз в Карпати найдорожче – молдавські народні пісні, які потім стали окрасою деяких концертних програм «Чугайстрів».



 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26

 
Copyright MyCorp © 2018 | Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz