<
П`ятниця, 16.11.2018, 04:06 Головна | Реєстрація| Вихід | Вхід

Форма входу

Вітаю Вас Гість!

Наше опитування

Вілла "Голуб"
Всього відповідей: 31

Вілла "Голуб"

Яремче 2 кімнати двохмісні, 1 – трьохмісна, 1 – чотирьохмісна. Зручності - ванна, душ, туалет, вода холодна-гаряча, телевізор, екскурсії на Буковель, опалення автономне, продаж сувенірів, можливе харчування.

Додаткові послуги: Садиба знаходиться посеред фруктового саду, прогулянки лісом.

Адрес: м. Яремне, вул. Литвина, 49, 78500

Телефон: +380969422810 - Оксана 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Книга Відгуків!!!

Залиши свій відгук.

Yaremche/Yarencha/

Яремче/Яремча/

Яремчі

Відпочивай у чарівному куточку Українських Карпат м. Яремчі і на тебе очікує багато сюрпризів та приємних вражень. Ти знайдеш тут: чистоту, спокій, затишок, здоров'я, музу, ідеї, а саме головне відпочинок для тебе твоїх коханих та сім'ї. Ми радо запрошуємо на відпочинок до нас, студентів всіх вузів та університетів - повірте це для Вас. Адже курорт Яремче знатний ще за часів Польщі, а тепер відомий на всю Україну гірськолижний курорт "Буковель" також Яремче. Ми запропонуємо Вам екскурсії в "Буковель" та чудовий спокійний і затишний відпочинок у нашій Віллі.

+380969422810 -Оксана

vkarpatah@ukr.net

Наш банер:

 

Статистика




«Тайстра»Яремче«Чугайстри» в пам'ять Андрію Снісаренко.

ПІСНІ ВІЛЬНОЇ УКРАЇНИ.

  

 Не в форматі цих спогадів давати оцінку буремним подіям 16 – річної давності, але всі ми громадяни України, тож не дивно, що ломка старого устрою не пройшла мимо і артистів ансамблю.

 Як і по всіх містах і селах країни, Яремче гуділо мітингами і зібраннями. Звершилось! Україна за довгі століття боротьби здобула свою незалежність. Радість переповнювала душі людей і вперше, нікого і нічого не боячись, вони співали пісні вільної України. Як не намагались ідеологи комунізму витравити з людських душ їх пісні про боротьбу України за свою незалежність, нічого у них з цього не вийшло. Ці пісні передавались від покоління до покоління, від дідів до онуків і піднімали у них дух супротиву, дух боротьби за волю. Першою і головною подією в ці дні в Яремче було підняття над мерією національного синьо – жовтого прапора. І коли по флагштоку в карпатське небо почав підійматись стяг країни, люди, що були присутні при цьому, заспівали знамениту «Червону калину». Співали цю пісню і артисти ансамблю. У багатьох на очах були сльози радості і щастя. В добру путь, Україно!

 Настали будні, які змусили подивитись на життя іншими очима. Якось відразу щезли туристичні поїзди і автобуси з туристами, різко зменшилась кількість відпочиваючих на туристичних базах, в будинках відпочинку та санаторіях. Гостро постало питання, де і як заробляти гроші для існування такого складного організму, яким був ВІА «Тайстра». Настала пора безгрошів’я. Заради справедливості потрібно сказати, що в такому ж положенні опинилось і більшість жителів Яремче. Зарплату не виплачували, а якщо й платили, то з величезним запізненням. Але люди ходили на роботу і тим самим перешкоджали повному краху організацій і підприємств.

 Почав працювати перший український парламент, а згодом народились і перші закони, що регламентували життя країни. З’явилась надія, що в недалекому майбутньому життя ввійде в своє звичне русло. Першим від оціпеніння безвиході звільнився невтомний Андрій Снісаренко. Його заклик: «Хлопці, світ не без добрих людей, давайте шукати спонсорів!» швидко дав і перші результати. Були знайдені спільні інтереси з фірмою «Дари Карпат», базою відпочинку «Карпати», рядом дитячих оздоровчих закладів регіону. Вся ця діяльність принесла головний результат – гурт «Тайстра» не розпався і продовжував творити своє добре діло – нести людям радість спілкування з піснею. Якось непомітно, в трудах праведних, в щоденних турботах летіли роки. Відійшли в історію молоді, завзяті семидесяті роки, пролетіли трудові восьмидесяті, ось уже на порозі неспокійні дев’яності, а на повороті вже випливало нове століття, нове тисячоліття. Егей, в цій гонці років не забути б славних справ, людей, з яким творили історію «Тайстри»! І якось так само – собою постало питання про святкування двадцятиліття творчої біографії гурту. Для цього створили оргкомітет, в склад якого ввійшли найбільш авторитетні працівники культури, знані аматори сцени, відповідальні працівники міськради, не забули і про спеціалістів з ОНМЦ. І почалась підготовка. Розпочали з того, що написали докладний сценарій дійства, в концертну програму якого були включені найкращі пісні останніх років. Почали збирати документальний матеріал. Ігор Квас приніс перші афіші ансамблю, Анатолій Сорочинський зберіг унікальні фотографії з життя колективу, Андрій Снісаренко не забув за книгу відгуків та пропозицій, в якій було багато подяк від глядачів, Мар'ян Цішевський зібрав величезну кількість грамот, дипломів, подяк за всі 20 трудових і творчих років. Завчасно була проведена рекламна акція ювілею, на який по запрошеннях запросили найбільш достойних жителів міста та області. І ось нарешті настав цей день – 11 березня 1991 року. Гості і запрошені почали збиратись завчасно, Ось пролунали радісні вітання. Це прибули члени так званої «коломийської четвірки» в складі Петра Чопяка, Володимира Івановича, Юрія Володіна та Володимира Чаленка. Ці хлопці свого часу зробили дуже багато для становлення новонародженого ансамблю, вони власне й розпочали рух по створенню вокально – інструментальних ансамблів в Яремчі. Та, чесно кажучи, і першу назву ансамблю подарували яремчанським музикантам вони… Почалась невимушена розмова старих друзів, і все частіше лунали вигуки: «А пам’ятаєш!..» Приїхали на зустріч брати Туєшини – Микола і Андрій, приїхала і Люба Полатайко зі своїм чоловіком Степаном Мартинюком. Дорогим і бажаним гостем на святі був директор ОНМЦ Василь Олексюк, який завжди був добрим другом і наставником ансамблю, Але найголовніше це те, що на ювілей прийшли наші дорогі земляки – яремчанці. Зал був переповнений, глядачі стояли навіть в проходах. В цей вечір було сказано багато теплих і добрих слів на адресу місцевих артистів. Та найголовніше – всі присутні нараз зрозуміли, що «Тайстра» - не просто команда людей, хай і дуже талановитих. Це з Божою допомогою культурне явище, рівноцінне по своїй суті косівським різьбярам, коломийським писанкарям, верховинським трембітарям, що дає їм повне право іменуватись культурою Гуцульщини. Чесне слово, заради цих хвилин народного признання вартувало багато і напружено працювати, відмовлятись від заманливих фінансових пропозицій, відмовляти собі деколи навіть в праві на відпочинок і з гордістю та гідністю високо нести ім’я народного аматорського вокально – інструментального гурту «Тайстра». Двадцять років тому ці зовсім молоді хлопці і в гадці не мали, що своїм подвижництвом вони внесуть достойний вклад в історичний пласт культури гуцулів. І, напевно, буде справедливо власне зараз назвати їх всіх, які є і яких вже нема, кожного поіменно.

 Ось вони, артисти ансамблю «Тайстра» – «Чугайстри» – «Тайстра» за всі роки творчої діяльності колективу: МАР'ЯН ЦІШЕВСЬКИЙ, ЮРІЙ ЛОГВІНЕНКО, АНДРІЙ СНІСАРЕНКО, ІГОР КВАС, РОМАН ГРИГОРІВ, БОГДАН САВИЦЬКИЙ, БОРИС ДАНИЛИШИН, ІВАН КРЕСАН, ДМИТРО ДОСІН, ВІКТОР МОТРУК, ЛЮБОВ ЖДАНОВА, ЮРІЙ КРЕСАН, МИКОЛА ТУЄШИН, МИКОЛА ГНАТЮК, ВАДИМ МУЗИЧЕНКО, ВАЛЕРІЙ ЧУНІН, ЮРІЙ КОШЕЛЬ, ЯРОСЛАВ БУРЯК, СТЕПАН ШПОРТЮК, ІВАН ТУЄШИН, НАТАЛІЯ ПОНОМАРЕНКО, ОЛЕКСАНДР САВЕЛЬЄВ, ОЛЕКСАНДР СВЄТКОВ, АНАТОЛІЙ СОРОЧИНСЬКИЙ, ПЕТРО КІНАШ, ЯРОСЛАВА CКАЧКО, СЕРГІЙ ЛАПКО, ГАЛИНА ПОЛІЩУК, ПЕРТО БЕРЕЗОВСЬКИЙ, ТАДЕУШ ВОЛЬСЬКИЙ, ВІКТОР КОНДРЕВИЧ, ОЛЕГ ЛУКАЧОВ, МИХАЙЛО МАТЕЙЧУК, ЛЮБОВ ПОЛАТАЙКО, ГАЛИНА ПОЛАТАЙКО, ВІКТОР СТЕПАНЮК, ІВАН КОШЕВЧУК, СТЕПАН МАРТИНЮК, ВОЛОДИМИР ПЛОТНІКОВ, СЕРГІЙ МОЗГУНОВ, АНТОНІНА ДУБІК, ВОЛОДИМИР СЄРІК, ДМИТРО СКІКУН, АНДРІЙ ТУЄШИН, ВАСИЛЬ НИЩЕЙ, МАРКІЯН СВІДЕРСЬКИЙ, АНАТОЛІЙ ПУТРЕНКО, ЮРІЙ ПЕТРИШИН, СЕРГІЙ ШКРУМЕЛЯК, СЕРГІЙ ГУЗЬ, БОГДАН ГРИГОРЧУК, БОГДАН ШКЛЯР, НАТАЛІЯ КУШНІР, КОНСТЯНТИН ГУНЧАК, ОЛЕКСАНДРА КАЦУЛЯК, ВАСИЛЬ ВІРСТА, МИКОЛА НАСТЮК, ВОЛОДИМИР ГУМЕНЮК, АНАТОЛІЙ ЮРІЙЧУК, НАТАЛІЯ ЗИБИЛЮК, ЯРОСЛАВА ЛАЗОРІВ, ЯРОСЛАВ ПОТАШНИК, ІВАН ДОСИН, СЕРГІЙ ТАРНОВЕЦЬКИЙ, ВАДИМ ФЕДІЧКІН, ВАСИЛЬ КУХАРСЬКИЙ, ВАСИЛЬ ВАЦИК, МАР’ЯНА СИМЧИЧ, ЯРОСЛАВ ВАХНЯК, МИХАЙЛО РОВЕНКО.

 …Після привітальних промов ансамбль вийшов на сцену. До ювілею не готували спеціальну концертну програму, а використали те найкраще, що напрацювала «Тайстра» за останні роки, які передували утворенню незалежної України. В основу програми лягли обробки українських народних пісень, стрілецькі та козацькі пісні, пісні молодих авторів, та твори, народжені в колективі. Під час тригодинної концертної програми мене не покидало відчуття, що на артистів зійшло Боже благословення, так натхненно і професійно вони працювали на сцені. опісля більшість присутніх спеціалістів прийшли до єдиної думки, що це був один із найкращих, найпотужніших концертів «Тайстри». це був апофеоз їх творчої самовіддачі. і ще довго потім яремчанці згадували цей концерт і його чудових виконавців – Андрія Снісаренка і Мар’яна Цішевського, Анатолія Сорочинського і Богдана Шкляра, Ігоря Кваса і Василя Вірсту, Анатолія Юрійчука, Сергія Тарновецького та Вадима Федічкіна. Пам’ятають і люблять їх і нині, хоч календар, як лічильник, показує, що гурту вже тридцять шість років, а колектив все ще живе, живе активним творчим життям, не зважаючи на те, що хлопці значно подорослішали, скроні деяких музикантів вже посріблила сивина, дехто з них вже і онуків виховує… Їх можна ще побачити й почути практично на всіх урочистих концертах, що відбуваються в місті, вони люблять і вміють відмінно проводити концертно – розважальні акції для жителів та гостей Яремче. Хлопці радо відкликаються на пропозиції провести благодійні концерти для дітей – інвалідів та сиріт, для збору коштів на побудову церкви Різдва Івана Хрестителя. До них можна запросто підійти і потиснути руку. Вони доступні і відверті в спілкуванні, вони варті того, щоб відкрито їм сказати: «Велика спасибі вам, дорогі яремчанські музиканти, за те, що ви були, є і, надіємось, завжди будете творчим обличчям цього чудесного краю, ім’я якому – Гуцульщина».


 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26

 
Copyright MyCorp © 2018 | Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz