<
Субота, 22.09.2018, 10:36 Головна | Реєстрація| Вихід | Вхід

Форма входу

Вітаю Вас Гість!

Наше опитування

Вілла "Голуб"
Всього відповідей: 31

Вілла "Голуб"

Яремче 2 кімнати двохмісні, 1 – трьохмісна, 1 – чотирьохмісна. Зручності - ванна, душ, туалет, вода холодна-гаряча, телевізор, екскурсії на Буковель, опалення автономне, продаж сувенірів, можливе харчування.

Додаткові послуги: Садиба знаходиться посеред фруктового саду, прогулянки лісом.

Адрес: м. Яремне, вул. Литвина, 49, 78500

Телефон: +380969422810 - Оксана 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Книга Відгуків!!!

Залиши свій відгук.

Yaremche/Yarencha/

Яремче/Яремча/

Яремчі

Відпочивай у чарівному куточку Українських Карпат м. Яремчі і на тебе очікує багато сюрпризів та приємних вражень. Ти знайдеш тут: чистоту, спокій, затишок, здоров'я, музу, ідеї, а саме головне відпочинок для тебе твоїх коханих та сім'ї. Ми радо запрошуємо на відпочинок до нас, студентів всіх вузів та університетів - повірте це для Вас. Адже курорт Яремче знатний ще за часів Польщі, а тепер відомий на всю Україну гірськолижний курорт "Буковель" також Яремче. Ми запропонуємо Вам екскурсії в "Буковель" та чудовий спокійний і затишний відпочинок у нашій Віллі.

+380969422810 -Оксана

vkarpatah@ukr.net

Наш банер:

 

Статистика




«Тайстра»Яремче«Чугайстри» в пам'ять Андрію Снісаренко.

 
Пізніше, восени того ж року, виявилось, що ця поїздка до молдавських друзів стала своєрідною прелюдією до першої закордонної поїздки колективу. На артистів чекала захоплююча гастрольна подорож в складі делегації комсомолу України в Німецьку Демократичну Республіку…

Майже двадцятиденна поїздка запам’яталась перш за все концертними виступами на зустрічах з німецькою молоддю, прийомами в трудових та студентських колективах, спільним музикуванням з місцевими і зарубіжними музикантами, після яких було дуже приємно чути, що «Чугайстри» – не аматори, вони – профі… Гастрольний маршрут «Чугайстрів» пролягав північно – східними округами країни. Декілька днів провівши в Берліні, ансамбль вирушив у Нойбранденбург, де базувався до завершення поїздки і звідки здійснював виїзди на концерти – зустрічі в Росток, Нойштреліц і інші міста НДР. Вражень від творчої подорожі було стільки, що по приїзду додому довелось робити непередбачувану зустріч з шанувальниками колективу і декілька годин відповідати на всі (не завжди і прості) питання, що цікавили їх. Розповідали артисти і про відвідини Трептов – парку з пам’ятником Воїну – визволителю, і про поїздку в замок німецьких королів Сан – Сусі, і про вояж в Потсдам та Равенсбрюк, де в роки війни діяв жіночий концтабір. З великою увагою слухали присутні розповіді музикантів про те, як живуть жителі НДР загалом і молодь цієї республіки – зокрема, чим вони переймаються і що їх хвилює. Певна річ, не оминули хлопці в своїх розповідях і забавних моментів поїздки. А таких моментів було чимало… Ще в Берліні колектив попередили, що «Чугайстри» запрошені виступити на торжествах з нагоди Дня солідарності, який країна святкувала кожного року на початку грудня. Урочистий концерт було  заплановано транслювати по радіо на всю НДР. І от настав той день, коли ансамбль доставили на автобусі «Ікарус» до місця концерту і артисти почали готуватись до виступу. Та коли дійшла черга до комутації апаратури, виявилось, що транспорт, який постійно перевозив підсилювальну апаратуру ансамблю і який завжди з німецькою пунктуальністю вчасно доставляв її в потрібне місце, – десь раптово заблукав… Отож, інструменти, які музиканти возили з собою в автобусі – є, а підсилювальної апаратури  – нема… Бачив би ти, дорогий читачу, вираз обличчя організаторів цього дійства! Вони ніяк не могли второпати, що ТАКЕ взагалі можливе. Та досить швидко альтернатива апаратурі «Чугайстрів» була знайдена. О, що це була за альтернатива! Ця апаратура робила все, тільки не грала. Тож в ,,живий ефір пішла зовсім не жива музика у виконанні яремчанських музикантів… Потім був міх вибачень з німецької сторони і постійний контроль за спецавтомобілем з не зовсім фірмовою, але такою надійною, а головне – своєю технікою.

Та це був не перший і не останній випадок потрапляння учасників ансамблю в деколи навіть анекдотичні ситуації. …Один з перших офіційних прийомів можливо б нічим і не запам’ятався, коли б не…банани. За горілчано – фруктовим столом ішла неквапна дружня розмова (звісно, через перекладача). З усього розмаїття фруктів підвищену увагу музикантів викликали банани. Та ніхто з «чугайстрят» не відав, як з ними поступати і з якого кінця починати їх їсти, адже такий фрукт, за влучним висловом когось із хлопців ,, в Яремче не росте”. А німецькі друзі ніби навмисне не звертали увагу на цей фрукт. Довго ж довелось чекати моменту, коли нарешті ,,процес пішов”: після того, як одна дама невимушеними рухами хутко розправилась з банановим вбранням – секрет був розкритий і за якихось декілька хвилин від цих заморських продуктів залишились одні шкірки. Силами ансамблю була успішно подолана і друга порція бананів, яку великодушні господарі запропонували музикантам на розтерзання. Таку любов українських музик до цих фруктів приймаюча сторона розцінила по – своєму: на всіх наступних зустрічах в Берліні банани стали невід’ємним атрибутом десерту. Цей фрукт переслідував нас і під час зустрічі з студентами одного з ВУЗів Нойбранденбургу. Німецькі студенти після офіційної зустрічі запросили ансамбль познайомитись з умовами їхнього життя в гуртожитку. Надалі вони, демонструючи свої досить пристойні пізнання в російській мові, заспівали для «чугайстрят» під гітару декілька російських пісень, серед яких прозвучала і відома всім пісня ,, Подмосковные вечера”. Довелось і гостям виконати парочку пісень, а на біс ще й заспівати коломийки, один з куплетів яких звучав так:,,Баба має автомат, дідо має міну.
Сидєт собі на печі, палєт по Берліну. Спочатку всі сміялись і жартували з приводу цих коломийок, доки хтось з господарів не попрохав перекладача ансамблю перекласти на німецьку мову текст коломийок. Довелось йому добряче попітніти, щоб те, про що співали «Чугайстри», адекватно сприйнялось ними як текст про святковий салют в Берліні на честь Перемоги. Розпрощалися учасники ансамблю з студентами як давні і добрі друзі. А потім були оргвисновки керівництва делегації. Довелось уже попітніти музикантам, доказуючи, що виконання коломийок було звичайним експромтом, не більше. Так що молодіжний ансамбль з Яремче не тільки багато чого побачив, а й багато чому навчився і багато чого зрозумів… Та були речі і більш приємні. Після одного з концертів для військових Збройних Сил СРСР, що проходили службу на території НДР, відбулась несподівана, а від того ще більш приємна зустріч з жителем міста Яремче, який за всіма законами мав би вже демобілізуватись і насолоджуватись дома принадами цивільного життя (адже надворі був вже місяць грудень). Але, як виявилось, цей яремчанець чітко зорієнтувався в ситуації і залишився на надстрокову службу в Групі Радянських Військ. Артисти ж такого позволити собі не могли, тай не мали права, а тому по закінченні гастролей вирушили додому, в Карпати, де на них чекала рідна сцена, репетиції, концерти і… проблеми, без яких світ був би прісним.

Попри всю успішність закордонної поїздки після повернення додому зримо постала проблема відсутності в колективі співачки. А так як в Яремче з об’єктивних причин це питання позитивно не вирішувалось, довелось шукати таланти на стороні.

Та фортуна не завжди була прихильна до музикантів у виборі співачок. І не тому, що співачки були непрофесійні, ні. Просто в силу різних житейських обставин з прекрасною половиною ВІА час від часу виникали колізії, які негативно впливали на загальний перебіг життя в ансамблі і від яких найбільш потерпала творча робота. Якщо не брати до уваги недовгих виступів в «Чугайстрах» Слави Скачко з Калуша, яка, маючи непогані сценічні перспективи, змушена була через сімейні обставини залишити Яремче, то першою штатною співачкою колективу слід вважати запрошену дирекцією міського Будинку культури влітку 1975 року інженера – водника за фахом, співачку за покликанням і, як пізніше стало зрозуміло, бізнес – леді по своїй суті – Галину Поліщук. Потрібно відмітити, що з усіх своїх колег по співочому цеху вона прислужилась ансамблю найдовше і, без перебільшення, найкраще. А її активна участь у житті колективу довгі роки сприяла невпинному росту його заслуженої слави. Доречно нагадати і той факт, що Г. Поліщук більше року вдало поєднувала свої сценічні виступи з обов’язками художнього керівника ВІА. В це й же час в ансамбль органічно влились сестри – скрипачки Любов та Галина Полатайко, Тадеуш Вольський (тромбон), Сергій Лапко (гітара), Віктор Степанюк (тромбон), Степан Мартинюк (саксофон) і Олег Лукачов (вокал). Артисти на великому емоційному і творчому піднесенні провели сезон 1975 року, та рік довелось завершувати на мінорній ноті, бо ж як ти вже знаєш, дорогий читачу, колективу після участі в урочистому концерті на підсумковій партконференції області було заборонено носити назву «Чугайстри». Мотивація надзвичайно  проста – таке псевдо мав один з ватажків ОУН – УПА на Львівщині. В ті часи такий вердикт оскарженню не підлягав…



 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26

 
Copyright MyCorp © 2018 | Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz